Правила утримання бджіл у населених пунктах
За змістом положень ст.ст. 11-13 Закону України «Про бджільництво» право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.
Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Фізична особа з метою зайняття бджільництва формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання, та розміщується на відповідній земельній ділянці, яка належить їй на правах власності або користування. Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами не обмежується. З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, в місцевій раді у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Вимоги до розміщення, облаштування пасік, утримання, годівлі й розведення бджіл визначені в «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл», затвердженої наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 9 від 30.01.2001 р. (далі – Інструкція).
Згідно з п. 1.3 Інструкції територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35м², залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
Норми чинного законодавства не містять обмежень у відстані розміщення пасіки від жилих будівель та заборони її розташування на присадибних ділянках.