Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби: що потрібно знати

Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби - особливо небезпечна пріонна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями центральної нервової системи, поступовим порушенням координації рухів, поведінки і чутливості. Захворювання має 100% летальність. 

Хвороба передається іншим видам тварин (вівці, кози, котячі, норки) і людям (варіант хвороби Крейцтфельдта-Якоба).

Шляхи передачі хвороби

Відома лише оральна передача інфекції. Збудником є патологічний пріон, що не містить молекул дезоксинуклеїнових кислот та характеризується надзвичайно високою стійкістю до дії фізичних та хімічних факторів.

Інфікування відбувається після згодовування худобі кормів, що містять м’ясо-кісткове або кісткове борошно, уражене патологічним пріоном.

Інкубаційний період становить від 20 місяців до 10 років і більше. Клінічні ознаки розвиваються поступово. Тривалість перебігу — від 3 тижнів до 6 місяців, після чого хвороба завжди закінчується загибеллю тварини.

Що потрібно знати населенню:

• у заражених тварин клінічні ознаки не проявляються роками. Захворювання має неочікуваний початок, повільно прогресує та завжди призводить до загибелі худоби;
• основні симптоми: підвищена збудливість тварини, що змінюється пригніченістю; порушення реакції на звукові, світлові й тактильні подразники; агресивність (синдром «скаженої корови»); скрегіт зубами, тремор м’язів губ і носового дзеркальця; порушення координації рухів, хитка хода, спотикання; манежні рухи, раптове падіння; іноді тремтіння м’язів у нижній ділянці шиї; судоми; тварини не реагують на перешкоди, наштовхуються на різні об’єкти;
• людина може інфікуватися при споживанні яловичини, зараженої збудником. У таких випадках можливий розвиток варіанту хвороби Крейцтфельдта-Якоба, що супроводжується м’язовими спазмами, порушенням координації та погіршенням пам’яті;
• засобів специфічної профілактики й лікування не розроблено.

В Україні губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби не реєструється. Водночас здійснюються моніторингові дослідження худоби, щоб запобігти занесенню захворювання.

У разі підозри на губчастоподібну енцефалопатію необхідно повідомити ветеринарну установу.

Профілактика та контроль

Головними методами боротьби є заборона використання для годівлі худоби м’ясо-кісткового чи кісткового борошна, виготовленого з туш овець хворих на скрепі, а також вимушений забій заражених пріонами жуйних тварин.

Для профілактики захворювань у людей забороняється використання в їжу непроварених субпродуктів, отриманих від жуйних тварин (головного й спинного мозку, селезінки, лімфовузлів, тимуса, кишківника).

Заходи профілактики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби здійснюються відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2024  № 699, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
26 березня 2024 року за № 450/41795.

Нагадуємо, що Україна має офіційний статус благополучної країни щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Наразі заходи спрямовані на недопущення занесення збудника з-за кордону з імпортованими тваринами, спермою, ембріонами, а також кормами та сировиною тваринного походження.

У зв’язку з цим забороняється ввезення в Україну тварин, сировини та продуктів тваринного походження з країн, неблагополучних щодо губчастоподібної енцефалопатії.

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби - особливо небезпечна пріонна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями центральної нервової системи, поступовим порушенням координації рухів, поведінки і чутливості. Захворювання має 100% летальність. 

Хвороба передається іншим видам тварин (вівці, кози, котячі, норки) і людям (варіант хвороби Крейцтфельдта-Якоба).

Шляхи передачі хвороби

Відома лише оральна передача інфекції. Збудником є патологічний пріон, що не містить молекул дезоксинуклеїнових кислот та характеризується надзвичайно високою стійкістю до дії фізичних та хімічних факторів.

Інфікування відбувається після згодовування худобі кормів, що містять м’ясо-кісткове або кісткове борошно, уражене патологічним пріоном.

Інкубаційний період становить від 20 місяців до 10 років і більше. Клінічні ознаки розвиваються поступово. Тривалість перебігу — від 3 тижнів до 6 місяців, після чого хвороба завжди закінчується загибеллю тварини.

Що потрібно знати населенню:

• у заражених тварин клінічні ознаки не проявляються роками. Захворювання має неочікуваний початок, повільно прогресує та завжди призводить до загибелі худоби;
• основні симптоми: підвищена збудливість тварини, що змінюється пригніченістю; порушення реакції на звукові, світлові й тактильні подразники; агресивність (синдром «скаженої корови»); скрегіт зубами, тремор м’язів губ і носового дзеркальця; порушення координації рухів, хитка хода, спотикання; манежні рухи, раптове падіння; іноді тремтіння м’язів у нижній ділянці шиї; судоми; тварини не реагують на перешкоди, наштовхуються на різні об’єкти;
• людина може інфікуватися при споживанні яловичини, зараженої збудником. У таких випадках можливий розвиток варіанту хвороби Крейцтфельдта-Якоба, що супроводжується м’язовими спазмами, порушенням координації та погіршенням пам’яті;
• засобів специфічної профілактики й лікування не розроблено.

В Україні губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби не реєструється. Водночас здійснюються моніторингові дослідження худоби, щоб запобігти занесенню захворювання.

У разі підозри на губчастоподібну енцефалопатію необхідно повідомити ветеринарну установу.

Профілактика та контроль

Головними методами боротьби є заборона використання для годівлі худоби м’ясо-кісткового чи кісткового борошна, виготовленого з туш овець хворих на скрепі, а також вимушений забій заражених пріонами жуйних тварин.

Для профілактики захворювань у людей забороняється використання в їжу непроварених субпродуктів, отриманих від жуйних тварин (головного й спинного мозку, селезінки, лімфовузлів, тимуса, кишківника).

Заходи профілактики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби здійснюються відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2024  № 699, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
26 березня 2024 року за № 450/41795.

Нагадуємо, що Україна має офіційний статус благополучної країни щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Наразі заходи спрямовані на недопущення занесення збудника з-за кордону з імпортованими тваринами, спермою, ембріонами, а також кормами та сировиною тваринного походження.

У зв’язку з цим забороняється ввезення в Україну тварин, сировини та продуктів тваринного походження з країн, неблагополучних щодо губчастоподібної енцефалопатії.

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області