Сьогодні світ об’єднується, щоб згадати мільйони невинних людей, які стали жертвами Голокосту — масового знищення, організованого нацистським режимом у роки Другої світової війни.

У цей день 1945 року війська союзників звільнили концтабір смерті Аушвіц-Біркенау, де було вбито понад мільйон людей. Цей табір став символом усіх жахіть Голокосту, під час якого було винищено понад 6 мільйонів євреїв, сотні тисяч ромів, людей з інвалідністю, політичних опонентів та інших, лише за те, ким вони були.

Голокост — це не лише про трагедію, а й про уроки, які ми маємо винести. Він нагадує, до чого можуть призвести ненависть, нетерпимість та байдужість суспільства. Це також заклик не мовчати, коли стикаємося з несправедливістю чи дискримінацією.

Україна, як і багато інших країн, пережила трагедію Голокосту. Одним із найболючіших місць пам’яті став Бабин Яр у Києві, де лише за два дні у вересні 1941 року було розстріляно понад 33 тисячі євреїв.

Однак, навіть у ті жахливі часи, знаходилися люди, які рятували життя, ризикуючи власним. Українці, які допомагали євреям і ховали їх від нацистів, були визнані «Праведниками народів світу».

Цей день — не лише про минуле, а й про майбутнє. Це нагадування про те, що кожен із нас відповідає за те, щоб у світі панували мир, рівність і повага до людської гідності.

Пам’ятаймо про минуле, аби будувати краще майбутнє.

Вічна пам’ять усім, хто загинув у ті страшні роки.

Фото без опису