Офіційні статистичні дані про рівень захворюваності на ротавірусну інфекцію в Україні не відображають дійсності повною мірою, однак з використанням сучасних лабораторних методів діагностики доведено, що у 40-60 % випадків діарей у дітей до 14 років спричинені саме цими збудниками.

Збудниками ротавірусної інфекції у дорослих та дітей є РНК-вмісні віруси шести серологічних груп (A, B, C, D, E, F): переважна циркуляція вірусів групи А відзначається серед дітей перших років життя, групи С – серед дітей старшого та юнацького віку й групи В – серед дорослих.

Захворювання розпочинається раптово, інкубаційний період зазвичай триває 1-2 доби. Людина інфікується від хворого або вірусоносія харчовим, контактно-побутовим, водним шляхами. Значне обсіменіння об’єктів навколишнього середовища та невелика інфікуюча доза пояснюють легкість передачі вірусу контактно-побутовим шляхом. Збудник виділяється з випорожненнями: впродовж перших 5-6 днів захворювання 1 г фекалій міститься максимальна його кількість – до 109-1011 вірусних часток. Подеколи особи без клінічних проявів захворювання можуть виділяти ротавіруси впродовж кількох місяців! Поширенню ротавірусів також сприяє відносна їх стійкість у зовнішньо у середовищі: тиждень у питній воді, біля 4 годин на шкірі рук, у фекаліях – до 7 місяців, у водопровідній воді при 20-40 0С – більше 2 місяців.

Основними симтомами недуги є поєднання гострої діареї (раптового проносу) з загальним нездужанням, болями у животі, блюванням, першінням у горлі, нежитю (катару верхніх дихальних шляхів), може наростати температура тіла – формується ротавірусний гастроентерит. Захворювання небезпечне ускладненнями, частіше у вигляді зневоднення, що вкрай серйозно для дітей раннього віку. Практично у всіх відзначаються зміни в мікрофлорі кишечника (зниження ендогенної мікрофлори, ріст умовно-патогенної флори), що значно погіршує клінічну симптоматику та сповільнює елімінацію ротавірусів. У нижніх відділах тонкого і в товстому кишечнику відбувається зброджування лактозокишковою мікрофлорою з утворенням великої кількості водню та органічних кислот, рН кишкового вмісту зміщується в бік кислого середовища, що призводить до посилення перистальтики. Це супроводжується так званою бродильною діареєю та болями в животі. Розглядаючи профілактичні заходи варто зупинитися на моментах дезінфекції або знезараження об’єктів довкілля: так, віруси втрачають інфекційну активність під час кип’ятіння впродовж 30 хв., повністю інактивуються при УФ-опроміненні за 15 хв., 70 % етанолом – за 30 хв. Ключовим є виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація за клініко-епідеміологічними показаннями до інфекційного стаціонару. Розроблено дві пероральні вакцини в якості специфічної профілактики: «Rotarix» (людська моновалентна) та «Rotateq» (бичача п’ятивалентна), широкомасштабна апробація яких наразі активно проводиться в багатьох країнах.

Попередити ротавірусну інфекцію та її ускладнення – зневоднення можна дотриманням простих рекомендацій:

• Вживати якісну чисту питну воду, молоко виключно після термічної обробки;

• Свіжі фрукти та овочі ретельно мити чистою водою, можна обдавати кип’ятком їх поверхню перед вживанням у свіжому вигляді;

• перед вживанням або приготуванням їжі ретельно мити руки з милом;

• уникати контакту з хворим, що має ознаки інфекційної хвороби;

• за появи перших ознак кишкової інфекції звернутися по консультацію до лікаря-інфекціоніста для призначення адекватного лікування – відновлення водно-електролітного балансу, детоксикації та ентеросорбції тощо.

Пам'ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати.

Захист Вашого здоров'я у власних руках.

 

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

В Кіровоградській області

Фото без опису

Офіційні статистичні дані про рівень захворюваності на ротавірусну інфекцію в Україні не відображають дійсності повною мірою, однак з використанням сучасних лабораторних методів діагностики доведено, що у 40-60 % випадків діарей у дітей до 14 років спричинені саме цими збудниками.

Збудниками ротавірусної інфекції у дорослих та дітей є РНК-вмісні віруси шести серологічних груп (A, B, C, D, E, F): переважна циркуляція вірусів групи А відзначається серед дітей перших років життя, групи С – серед дітей старшого та юнацького віку й групи В – серед дорослих.

Захворювання розпочинається раптово, інкубаційний період зазвичай триває 1-2 доби. Людина інфікується від хворого або вірусоносія харчовим, контактно-побутовим, водним шляхами. Значне обсіменіння об’єктів навколишнього середовища та невелика інфікуюча доза пояснюють легкість передачі вірусу контактно-побутовим шляхом. Збудник виділяється з випорожненнями: впродовж перших 5-6 днів захворювання 1 г фекалій міститься максимальна його кількість – до 109-1011 вірусних часток. Подеколи особи без клінічних проявів захворювання можуть виділяти ротавіруси впродовж кількох місяців! Поширенню ротавірусів також сприяє відносна їх стійкість у зовнішньо у середовищі: тиждень у питній воді, біля 4 годин на шкірі рук, у фекаліях – до 7 місяців, у водопровідній воді при 20-40 0С – більше 2 місяців.

Основними симтомами недуги є поєднання гострої діареї (раптового проносу) з загальним нездужанням, болями у животі, блюванням, першінням у горлі, нежитю (катару верхніх дихальних шляхів), може наростати температура тіла – формується ротавірусний гастроентерит. Захворювання небезпечне ускладненнями, частіше у вигляді зневоднення, що вкрай серйозно для дітей раннього віку. Практично у всіх відзначаються зміни в мікрофлорі кишечника (зниження ендогенної мікрофлори, ріст умовно-патогенної флори), що значно погіршує клінічну симптоматику та сповільнює елімінацію ротавірусів. У нижніх відділах тонкого і в товстому кишечнику відбувається зброджування лактозокишковою мікрофлорою з утворенням великої кількості водню та органічних кислот, рН кишкового вмісту зміщується в бік кислого середовища, що призводить до посилення перистальтики. Це супроводжується так званою бродильною діареєю та болями в животі. Розглядаючи профілактичні заходи варто зупинитися на моментах дезінфекції або знезараження об’єктів довкілля: так, віруси втрачають інфекційну активність під час кип’ятіння впродовж 30 хв., повністю інактивуються при УФ-опроміненні за 15 хв., 70 % етанолом – за 30 хв. Ключовим є виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація за клініко-епідеміологічними показаннями до інфекційного стаціонару. Розроблено дві пероральні вакцини в якості специфічної профілактики: «Rotarix» (людська моновалентна) та «Rotateq» (бичача п’ятивалентна), широкомасштабна апробація яких наразі активно проводиться в багатьох країнах.

Попередити ротавірусну інфекцію та її ускладнення – зневоднення можна дотриманням простих рекомендацій:

• Вживати якісну чисту питну воду, молоко виключно після термічної обробки;

• Свіжі фрукти та овочі ретельно мити чистою водою, можна обдавати кип’ятком їх поверхню перед вживанням у свіжому вигляді;

• перед вживанням або приготуванням їжі ретельно мити руки з милом;

• уникати контакту з хворим, що має ознаки інфекційної хвороби;

• за появи перших ознак кишкової інфекції звернутися по консультацію до лікаря-інфекціоніста для призначення адекватного лікування – відновлення водно-електролітного балансу, детоксикації та ентеросорбції тощо.

Пам'ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати.

Захист Вашого здоров'я у власних руках.

 

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

В Кіровоградській області